Я почула його голос на пероні.
Його очі голубі, такі солоні,
Не звертаючи уваги у вагоні.
Але потім щось з'явилося у скроні.
Крізь пальці просипаючи пісок.
Що він його в кишенях приволік.
Все згадую так гостро, до кісток.
Що вже й сухих немає подушок...