Летять зажурені серця
На крилах віри і надії...
І не приховує лиця
Заквітчаного,світла мрія!
А сонце дивиться зрадливо...
Крізь запотіле скло небес...
Асфальт підморгує журливо.
І день за горизонтом щез...
Серця летять у сірі хмари,
В холодний сніг і заметіль...
У муках лебедина пара,
Розлука -мов на рану сіль!!!
Навколо щиро і відверто
Кохання пахне,мов дитя!
Сердець з Землі багато стерто.
А наші - крізь роки летять!
Спішать зажурені серця!
Крізь відстань,сльози і тривогу!
І не сховає вже лиця
Щасливого, удалечінь дорога!!!