Напевно, в наступному житті,
Та надію свою не вбиваю.
Вона горить чи дотліває,
Так зразу навіть не скажу.
Пусте життя треба наповнити,
Час не проходить, пробігає.
І це усе мене лякає,
Цей тихий вечір, без мети.
Цікаво, як там ти!?
Кінець кінцям, куди вже далі,
Своє, мабуть, ще не зустріла.
Та віриш, так щиро хотіла,
Щоб твоя душа - це мій причал.
Складу усе я у коробку,
Назву банально її - "минуле"
Один одного ми не почули,
А до "було" Сьогодні німе!