Під звуки солодких мелодій, які серце
і душу пройняли, ноги немов самі танцювали.
В обіймах дівчини, мов ангела без крил,
окрилений в танок юнак подався...
Танцюй від дня й до ночі, із вечора до
ранку, від сутінків аж до світанку, танцюй!
Кружились в танцях, сміхом заливались,
пили вино, і розважались, вони- безкрилий
ангел і юнак... І ось світає, сонце сходить,
стихають танці... Востаннє грають музиканти...
З безкрилим ангелом востаннє танцював юнак.
Останій раз. Останній танець мов сеунда
проминула, і вчула дівчина що вже пора.
І солодко як мед найкращий, і п'янко мов
вино найкраще, поцілувала юнака й пішла.
Найкращий танець, найкращі враження,
любов і дружба вірна єдині, й на все життя...