Відкриваючи першу книгу Старого Заповіту, знайомишся з історією творення Світу. Історією, яку важко зрозуміти, неможливо перевірити, чи довести. Та піднесена до статусу догми, божественного одкровення, вона живе вірою щодо власної правдивості. І не терпить сумнівів…
Але що буде, коли відійти від догми, подолати страх перед авторитетом та спробувати осмислити зміст написаного? Забігаючи наперед, напишу - нічого… Сонце, як сходило, так і сходитиме, річки тектимуть далі у своєму руслі, а будильник задзеленчить у точно визначений час, тільки… будити він буде вже нову людину. Бо змінимось ми самі.
Давайте зійдемо з небес на землю й подивимось на представлений сюжет не як на боже одкровення, а як на прадавній міф, казку, що передавалась із вуст в уста, із покоління в покоління, про те, як древні уявляли собі світ. Чим все воно насправді і є. Отже...
1. На початку Бог створив Небо та землю. - Для пращура земля під ногами та небо над головою були вічними та незмінними константами. Тому не дивно, що Бог створив їх в першу чергу, як основу.
2. А земля була пуста та порожня, і темрява була над безоднею, і Дух Божий ширяв над поверхнею води - чи то Бог творив воду попутно, чи вона була вже до творення, але в любому випадку представлення води відбулося.
3. І сказав Бог: Хай станеться світло! І сталося світло.- Теоретично-логіно з цього потрібно було починати, та хто ми такі, щоб вказувати Богу, як творити… чи предку, як фантазувати. А ще один стан матерії є. Вітаймо!
4. І побачив Бог світло, що добре воно, і Бог відділив світло від темряви. - Звучить гарно, але безглуздо. Світло й темрява - дві сторони однієї медалі. Та потрібно ж було пояснити древнім зміну дня та ночі.
5 І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший. - Ось, пояснили. Заодно згадали про вечір та ранок. Без пояснень звідкіля вони беруться без сонячного заходу та сходу.
6. І сказав Бог: Нехай станеться твердь посеред води, і нехай відділяє вона між водою й водою.
7 І Бог твердь учинив, і відділив воду, що під твердю вона, і воду, що над твердю вона. І сталося так. - справді, для того, щоб утримати воду потрібна твердь… як інакше пращур міг пояснити дощ з неба?
8. І назвав Бог твердь Небо. І був вечір, і був ранок день другий.
……………………………………………………………………………………………………………………….
14. І сказав Бог: Нехай будуть світила на тверді небесній для відділення дня від ночі, і нехай вони стануть знаками, і часами умовленими, і днями, і роками.
15. І нехай вони стануть на тверді небесній світилами, щоб світити над землею. І сталося так.
16. І вчинив Бог обидва світила великі, світило велике, щоб воно керувало днем, і світило мале, щоб керувало ніччю, також зорі.
17. І Бог умістив їх на тверді небесній, щоб світили вони над землею,
18. і щоб керували днем та ніччю, і щоб відділювали світло від темряви. І Бог побачив, що це добре.
19 І був вечір, і був ранок, день четвертий. - Нам представили світила… звісно на небесній тверді. В повітрі просто так висіти нічого не може. Сонце у своїй появі запізнилось від світла на три дні. Місяць, злетів понад зорями й прирівнявся до Сонця, чим значно виріс у статусі. І все для того, аби зайве нагадати, коли день - це день, а ніч - це ніч. Ніби до цього й так не було ясно… чи темно. І все тому, що не розумів пращур вагу та значення світил. Не розбирався в небесній механіці. Ніяк. Тому й співав так, як бачив.
Змальована чисто геоцентрична будова світу. Коли в центрі - Земля а все інше твориться й крутиться навколо. Саме за цю світобудову до останнього трималась християнська церква. Саме через цей малюнок було спалено Бруно та катували Галілея і не тільки їх… Та щоб там-де не було написано - Земля таки обертається!
За минулі роки наукова думка перетнула вже не один якісний рівень у власному розвитку. Пірнула в глиб атому й виринула за межами галактики. Клонувала живий організм й подолала Сонячну систему. І не зупиняється. Сьогодні ніхто в здоровому глузді не скаже, що Земля - центр творення, як написано у старозавітніх переказах… Та дивно, що попри всі ці роки, в розумінні себе та Бога, ми до сих пір залишаємось в до-Мойсеєвому періоді й продовжуємо щиро вірити в те, що давно пережило свій вік.
Давайте потрохи долучати до теорії так гірко набуту практику й слово "вірю" мало-по-малу заміняти на "розумію". Тут головне - почати. Адже, будь-яка дорога починається з першого кроку.
ID:
420423
Рубрика: Проза
дата надходження: 23.04.2013 16:57:34
© дата внесення змiн: 15.05.2013 21:42:01
автор: Aheya
Вкажіть причину вашої скарги
|
