Вдихай це повітря
Пропускай крізь себе
Крізь кожен клаптик шкіри
Крізь кожну нитку свого тіла
Бо це єдине що залишиться з тобою
Коли минуть роки та зітреться каміння
Мого, твого, безмежного, кохання молодого
Це все що залишиться з тобою після мене
І я його вдихаю глибоко крізь серце пропускаю
Бо знаю час безжальний до сердець наповнених по вінця
Коханням, небом, пір’ям, бульбашками, безсонними ночами
Тому прошу вдихай повітря це солоне як можна глибше…
Лиши про мене ти на згадку хоч би сіль в легенях
Бо все що інше на поверхні
Змиє час...
