Присвята: тій, що пам'ятала про мене тоді, коли я сам про себе забував.
Як скАжу ціле море теплих слів...
Ти зрозумієш все. Але, будь-ласка,
живи ще рік, ходи по цій землі.
І надто рано не лети у казку.
Люблю повітря, соняшник, ріллю.
Коли навколо літо; й гарно вбрана
виходиш з хати ввечері. Люблю,
моя усміхнена й красива рідна мама.