Привіт, як справи? Ще не скучив?
Як настрій, милий, розкажи.
Як там твоя любима чукча?
Мене ти нею замінив.
Тепер я вірю в нашу долю,
Тепер, спасибі я скажу,
Що розлучилася з тобою
І незаміжньою живу.
Я зрозуміла всі мотиви,
Усі помилки і сварки,
Ти так брехав мені красиво,
Дарив прикраси і квітки…
І що не ніч - то казка нова,
І що не день - слова пусті,
Ти думав - я пустоголова,
Ну, а мені було лиш лінь.
Так, просто лінь тебе тримати,
Бо вже не було почуттів,
І бридко було покохати,
Тебе, бо ти любить не вмів.
Надіюсь та тебе навчила,
Страждати чи і спавді жити,
Кохання - то велика сила,
Потрібно вміти лиш любити.
04.03.2013
Гарний вірш.
Але з роками починаєш розуміти, що навіть тим, хто тебе обманув, чи образив, треба бути вдячним. Якщо не за приємні хвилини, які у вас були, то хоча б за досвід
ulin44 відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Досвід... Це те що залишається в будь-якому випадку... Спасибі.