Кому яка справа до вітру чистого,
Що вдягнутий в стильне намисто,
Якому стіни здаються безмежні?
Де його слава належна?
Де співчуття від присяжних?
Сльози даремні. Навіть протяжні.
Лагідно чути, що тихо?!
Скільки модерну від лиха!!
Кому яка справа до відблиску ночі,
Коли навіть в зморені очі
Дихає ницості підлий тиран…
Хочеш сказати, що я не титан?
---------------------------------------------
Вітру немало.
Черствіший за всіх
Міг би сказати,
Що горе для втіх;
Міг би промовити,
Що для скорбот
Вистачить моря
Душевних пригод…
Тільки не зараз. Бо ще йде зима.
Снігу багато. А вітру нема…
