|
Знаєш,я не вмію читати твої думки,
Знаєш,я не смію викинути твої листи,
Знаєш,я не можу покинути тебе й підти,
Знаєш...Бо ми з тобою разом на довгі-довгі роки...
Розумієш,я не могу здогадатися,як сильно ти любиш,
Розумієш,я лише знаю,що ти мене не загубиш,
Розумієш,я знаю,що ти-моє море,
В якому хочеться втонути-таке тихе і прозоре...
Бачиш,мені так важко знову їхати від тебе,
Бачиш,так страшно залишати твої очі зелені,
Вибач,мене знову чекає пусте місто,
Де я знову одягну своє просте намисто...
Віриш,я знову буду не така,як всі,
Віриш,знову співатиму несхожі свої пісні,
Віриш,знову ходитиму,дивлячись в небо,
Віриш,так,як завжди-шукаючи тебе...
Слухай,ти чуєш,як б"є годинник?
Слухай,він відлічує наші хвилини,
Слухай,як дощ стукотить по покрівлі,
Слухай,бо він виспівує,що наші душі рідні...
Дихай,любий,бо жити так треба!
Дихай,бо я одна не зможу без тебе!
Дихай,бо разом нам жити можна,
Бо моя і твоя доля-вони тотожні....
ID:
368266
Рубрика: Поезія, Лірика кохання
дата надходження: 02.10.2012 22:47:05
© дата внесення змiн: 02.10.2012 22:47:05
автор: Романтична
Вкажіть причину вашої скарги
|
