Знаєте, коли закінчується літо і починається осінь - це, мабуть, найгірші дні за рік. От так вже останні дні літа, початки осені; вже вся твоя меланхолія починає переважати; вже починає дощити, погода псується, ночі стають ходними, слизькими, ніби слимаки, нерідними, ніби вороги.. Вже, начебто, і повинно все стати на свої місця, і ти правильно готувався, ти вже себе налаштував на осінь, але тут, як завжди... Вересень починається теплими днями, повертається на декілька днів літнє повітря, літній настрій, і все... Все йде наперекосяк.. Погода, атмосфера, люди.. Все починає виносити тобі мозок. Твоє м'яке меланхолічне нутро починає вилазити назовні, коли інші в той час ще веселяться, ще згадують літо, ще ним живуть, не приймають осінь, і тільки ти ходиш, наче якийсь неправильний, не свій... Ці перепади, ці повернення, ну от навіщо? Ну чому вони приходять і виносять тебе з колії, з твого обраного напряму? Ну що це за ***ня? По мені так літо, то літо, то три місяці радості, щастя, а от осінь... Вона повинна йти вслід, а не переплетами, міняючи все...
ID:
361512
Рубрика: Проза
дата надходження: 02.09.2012 13:03:23
© дата внесення змiн: 02.09.2012 13:40:15
автор: Iryska1997
Вкажіть причину вашої скарги
|
