Дощ пестить нічні калюжі...
Ця злива для нас остання. -
Вже завтра в чужому душі
Я змию твоє кохання...
Між нами повзе повільно
Солодка зваблива втома.
Вже завтра я буду вільна!
Вже завтра ти будеш... вдома.
Не зникне, мабуть, ніколи
У серці помийна яма...
Між твій поцінунок кволий
Вплітаю своє "ti amo"...
Вже завтра в чужому душі
Я змию твоє кохання...
...І смуток мене задушить...
Ця злива для нас остання.