Маленький острів,
В одинокому синьому морі.
Скелястий берег,
Лякає гранітний пейзаж.
Безмежний простір,
Дивують лиш близькістю зорі
І місяць-велет
Наносить на них татуаж.
Блукають люди.
Монах добудовує келію.
Вчений-ботанік
Метеликам крила сколов.
Камінна груда
Не красить місця аквареллю.
Юний світанок
Ніч постарілу зборов.
Двоє несхожих,
Один покаяння шукає,
За всі життя,
Що душа від початку іде.
Вісників божих,
З псом здичавілим чекає.
Руки простяг,
Відчуває спасіння гряде.
Інший до ночі
Блукає у пошуках дива.
Ніби не знає
До нього усе віднайшли.
Час не відстрочить
І море чекає приливу,
Щоб поза краєм
Сни від утоми прийшли.
Щось у минулім,
Не дасть їм до благ повернутись.
Очі не просять
Сльозу доторкнутись лиця.
Чайки гайнули,
Їх плач не давав посміхнутись.
З ними голосять
Однаково різні серця.
