Пекучим трунком пульсувала кров
Дивилась в рідні очі, кольору моря
Огортає, таємний безодні полон
Кимось навмисне перехрещені долі...
Ритм ледве голосу опанувала,
Лиш поглядом торкалася тебе,
Можливо ніжність, мої очі видавали
Хвилювання шалене ніяк не мине.
Я міряю думками легкі кроки
Ступаю тими ж вулицями що й ти
На силу почуття вже випробОвували роки,
Лиш містом ходжу кроками німої сироти.