Я маю талант казки розповідати,
Іноді казки мої стають просто реальні.
Я їх розповідаю, собі часом не вірю,
Але хоча би щось в житті нормального я вмію.
Казки ці про принцесу, якої я не знаю,
У снах своїх, в уяві я її лиш уявляю.
Але та що наснилась, красуня неймовірна,
Прокинувшись у ранці, забув її обличчя.
А та що є в уяві, насправді десь існує,
Але її повсюди на парканах хтось малює.
Піду я ліпше ляжу, я хочу просто спати
І ту що в снах приходить я буду малювати.
