Загостреним струмом у самеє серце, Де смутку набігла діжа, Проникли гарячі, без фільтру і цензу Твої необачні слова. І розпач в полон взяв мій мозок та душу, А сліз було чи не за край... Навіщо мене так натхненно ти мучиш? Я йду, де тепліш. Вибачай.
ID: 331965 Рубрика: Поезія, Лірика дата надходження: 21.04.2012 08:48:35 © дата внесення змiн: 21.04.2012 08:48:35 автор: mikanijilmm
Проект ініційовано у 2002 р. київським поетом Євгеном Юхницею Правила щодо cookie