Я не вважаю наші дні з тобою – злим листком,
Не вириваю його з книги поспіхом,
Я не вражаю – просто я тікаю назавжди,
Але і ти пробач мені й тихо відпусти…
Не відновила я усе, що ти колись зламав,
Я досі вірю досить щиро всім твоїм словам,
Та це не привід повертатись до старих розмов,
Ти й досі друг, хоч хочеш бути знов разом…
На крилах долі полечу туди,де нас нема.
Є тільки він, а поруч з ним стою тепер і я…
Я вибираю не тебе, не те, щоб всім на зло,
А просто вже давно набридло й якось все одно.
Тепер любитиму назавжди,милий, не тебе,
Нехай же біль ця нерозривна якось,та й мине.
Я намагалась будувати – ти ж все зруйнував,
Мене любив завжди, та не кохав….
