Ще цікаво хто я? не вирішиш ні як…
це все напевно доля, безіменного поета…
Можливо Божа воля, не маючи портрета,
образу героя, не горить за спиною ще Троя
потроєний, поділений на троє, хто я?
лиш ніч і темрява, єдині надихають
і от перерваний, перервами страждають
та кожен хоче піднятись десь у верх…
забуває він мене в один якісь момент
коли зупиняється серце, все тихіше, тихіше…
уповільнює всі дії це, удар об землю, ніжніше…
я інший, на іншій ніші між іншим…
довкола темрява, не відчуваю болю…
вона нестерпна і настирлива, весь час зі мною…
і кров не бігає бурхливо у моїх венах
душа як крига є, оце й проблема…