Чому на почуття ти інших не зважаєш
І починаєш цінувати лише, коли втрачаєш?
Чому забув про радість до життя,
Не віриш і не вірив у світле майбуття?
Чому у серці нема місця найкращим почуттям?
Чому образа, злість, ненависть живуть у тебе там,
Не радує ні сонечко, ні пташечки політ,
Чому таким ненависним тобі став весь цей світ?
Чому не можеш віднайти гармонію в житті,
А відповідь шукаєш у всіх, а не в собі?
Можливо, слід іти лиш шляхом доброти,
Старатися у злому хороше віднайти,
Знайти натхнення й силу і щось таки змінити,
У мирі із собою ти сам захочеш жити.