Кожне серце потопає
У солодких мріях,
Чарівне озерце огортає
Хвилями надії…
В ледь помітному серпанку
Всі світи, –
Ні прокинутися вранці,
Ні заснуть вночі…
Всі думки твої в полоні,
У полоні почуття,
Так би й жив на ріднім лоні
Все життя…
Не давай собі оман,
Сумнів не живи,
Бо кохання – це дурман,
А пожива – ти…
У шаленім морі щастя
Раді потонути,
У полоні нескінченнім
Ми щасливі бути.
Згаснуть всі зірки на небі,
Все зупиниться на світі,
Правду зватимуть брехнею,
А кохання буде жити…