Майже весна цілує мої губи
І березень стоїть з букетом сліз,
Вітри кохання принесуть незгоду,
А дощ розлуку вже приніс...
Майже весна хапає моє серце,
А квітень подих силою тамує,
Життя влаштує анекдот із перцем,
Волю, мов залізо, загартує...
Майже весна бере мене в обійми,
Травень заглядає в очі крадькома,
На перехресті десь серця зустрілись...
...і закохались... А ось це - ВЕСНА...
Щиро, вірш на трієчку з мінусом! Відсутність будь-якого римування( паралельного, перехресного, кільцевого). Помітно, що це верлібр, в якому де-не-де відчувається ритм( остання строфа). Також є орфографічні помилки( " А ось це - ВЕСНА" і т.д.)
Однак відчувається щире натхнення, яке просто реалізовано рукою початківця. Останнє речення "витягує" весь вірш з ями, надаючи йому сенсу - все інше, просто слова.
Мишель деЛакруа відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую за критику, ШАНОВНИЙ....
взагалі - ДЯКУЮ, що читаєте