Художника обидеть может каждый –
Художник – он, «по жизни»,как бы – лох.
Он беззащитен,меч его – бумажный,
Чужды ему и подлость и подвох.
Всегда открыт,наивен и приветлив,
И верит в то,что он изменит мир;
Что Красота сильней всего на свете!
Она – его единственный кумир.
Вокруг него бушуют вьюги,штормы,
Бурлят вулканы низменных страстей…
Его стихия – жанры,стили,формы, -
Да чтоб поярче! Да покрасивЕй!
Он жить «как все» не хочет и не может –
С его душою - тело не в ладах:
Коль телу хорошо,- так душу гложет,
Когда душа поет, так тело - «в прах».
В мученьях творческих, в борьбе души и тела,
Терпя измены,зависть,клевету,
Художник вдохновенно,твердо,смело
Сгорает, созидая Красоту.
Василь Царинюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Ви так не жартуйте! Бо у нас тут народ серйозний / це серйозно/ - можуть оголосити Вам бойкот. Невизнаність - вона - десь на півсвідомості гризе кожного Творця, тож подібні жарти, для декого можуть бути образливими тільки тому, що це є правдою. Ну, Ви мене зрозуміли. Я більше філософ, ніж художник. так що мене образити неможливо.
Василь Царинюк відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Так об этих Людях - Художниках/с большой буквы!/ и написано стихотворение. И нужно быть не просто гениальным/в любой сфере искусства/,но и оставаться при этом Человеком с большой буквы. Спасибо Вам!
Бо у нас тут народ серйозний / це серйозно/ - можуть оголосити Вам бойкот. Невизнаність - вона - десь на півсвідомості гризе кожного Творця, тож подібні жарти, для декого можуть бути образливими тільки тому, що це є правдою. Ну, Ви мене зрозуміли. Я більше філософ, ніж художник. так що мене образити неможливо. 
