Так ніхто ще тебе не любив,
Та й хто зна,чи так сильно полюбить.
Я тобою увесь час цей жив,
Та любов й нас також часом губить.
Я не можу сказати тобі,
Чом в нас склалось,ось так я не знаю.
Та й брехати не можу собі,
Розумію я лиш ,що кохаю.
Я не скажу нічого тобі,
Адже ти й так давно все це знаєш.
Гляну просто лиш в очі тобі
Й зрозумію ще раз– не кохаєш.
Ми нічого змінити не в змозі,
Я кохав ,а ти ні – це життя.
І стою знову сам на порозі
І дивлюсь вдалечінь в небуття.
Так тебе ще ніхто не любив,
Та й навряд чи ще хтось так полюбить.
Та напевне я це заслужив
І любов ця мене так і згубить.