Болиш не ти, не твоє юне тіло,
лиш спогад - він мене ятрить.
Не голос твій, ані лице доспіле,
всього лише минуле голосить.
Ступа за мною крок за кроком,
по сліду мому йде, як тінь.
На все життя залишиться уроком
така любов, що зветься словом "біль".
Болиш не ти , не твої вмілі руки,
лиш пустота, вона мене гризе.
ні образ твій, ані слова розлуки,
Ніщо так всередині не пече.
Болиш не ти своєю глупотою,
не ти із мене сльози видира.
Я захлинаюсь тою пустотою,
що після тебе в серці залягла.
Болиш не ти, а те, що після тебе,
а після тебе - відчуття ганьби.
І не рятує навіть грізне небо,
не може стерти сорому сліди.
Болиш не ти, а те, що тобі дала.
Болять обмани,зрада і брехня,
і те, про що давно мовчала,
про що сказать відверто не могла.
Болиш не ти, а відчуття дитяче,
коли забрати іграшку стару :
вона і непотрібна тобі наче,
та, щоб віддать, мені бракує рук...
25.05.2010
/така любов, що зветься словом "біль"/,
/Болиш не ти, а відчуття дитяче,
коли забрати іграшку стару :
вона і непотрібна тобі наче,
та, щоб віддать, мені бракує рук.../- пробирає... насправді і глибоко...
mari4ka відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
щиро вдячна!
