Бог вигодував мою душу хлібом,
Напоїв мене водою із Дніпра,
І ні тюрмою,ні колимським снігом,
Не загубити вам мого добра!
І не пізнати вам моєї сили:
Вона для вас велика таїна,
Я вас любив,
хоч ви мене і били!
І я вас бив:
степи чорніли від вина!
Від братнього вина,
якого ми так щедро наточили,
На ранок похмілля було у всіх...
Всі були винні,
але прощення вперто не просили,
І тим лише приножили свій гріх!
Я -народ,Я стражденний народ український,
Назови мене хоч ляхом,хоч малоросом...
Ти ляше,і ти москалю,мені однаково близькі,
Та жоден з вас не бачить мої сльози!
Кожен з вас в полоні власної пихи,
Я плачу над ріками братньої крові,
Світ-добрий,просто люди тут лихі,
Не мають у серці ні краплі любові!
11.12.2011
