– Знаєте, жінко, інколи ваш колір обличчя нагадує мені про холод яким віє від надшвидкісних японських потягів. Адже ви не будете сперечатись зі мною наскільки вони швидкісні, чи не так?
– Так чи не... японський потяг схожий на суперечку, він так само раптово торкається до холодних ліній ночі або ж... він несеться повільніше пораненого краплями хробака.. то яка ж в нього швидкість?
– Не впевнений, що впевнено відповім на ваше запитання мадам, але мені здається, що він повільніший за орла у сяючому небі, проте швидший за бігаючого китайського зайця.
– О, пане! Китайські зайці зазнали міграції, сповільнили свій біг чи ба навіть вимерли,- невже цю долю повторять й японські потяги?
– Та ні, знаєте, я думаю вони збільшать свою потужність та швидкість як це зробили совдепівські вовки в сорок другому. А їхнє індустріальне тіло не змінить своєї місцелокації, їхнє тло - це брудна постіндустріальна японська культура та й самі вони не пристосовані до міграції дійсно можуть зникнути, адже бути кокурентно спроможними значить - повноцінно жити своїм майбутнім та сьогоденням.
– Здається, думаєте ви зовсім не про потяги. Вони ж бо наче намисто прикрашають зморщену шию нашого світу... хоча... зовсім не нашого і зовсім не світу, але ж таки прикрашають. З кожним кроком чи навіть танцем намисто вишукано перетинає кордони шиї, торкається плечей, не поспішаючи зовсім. Хіба вам так не здається?
– Так ви праві. Я думаю. Думаю про милих мексиканських дівчат, сп’янілих від гарячих мексиканських amigo та тепер ці жінки тихо гублять своє намисто через наркотрафік Мехіко-Варшава. Вся ця контр-операція й нагадує повільний чи швидкий розклад руху
японських потягів. Все залежить від погоди, сприятливого сексу чи просто надмірно великої дози саке, спожитої машиністом.
– І від якості, безсумнівно. Якість руху цілковито залежить від якості саке, його терміну придатності… й терміну придатності надій самотніх пасажирів, що снують від вокзалу до вокзалу, марячи японськими потягами. Мені здається, що для них рух наче панацея… навіть, якщо вони ненавидять Японію.
– Всі дороги ведуть до їх домівок - прокурених дешевим планом, завезеним у рідне Хіросіме чи Кіото з далекої Колумбії чи Сомалі. Так, вони зазнали краху під час війни з американцями, проте не зазнали краху у соціо-культурному просторі, створюючи хороші порно-фільми на рівні німецьких та у будівництві незабутніх клубів, де за хорошу плату гейші втілять всі твої бажання у реальність.
– Пане, а чи існує реальність для гейш? Схоже, що саме вони заощаджують гроші ще з часів власного неіснування аби купити квиток на потяг і врешті забути про чайні церемонії й відверті танці. Потяги злітають сльозами на їх крейдяне обличчя і чимчикують на безлюдні острови. Гострі мелодії вилітають з їх дрібних вуст, вивчаючи розклад руху, вивчаючи власну розруху…
– Так, проте від надмірних чаювань та гучних вечірок втомлюються усі, навіть президент Чилі. Тому я вважаю, що потяги таки повільні, як індонезійські черепахи та швидкі, немов африканські гепарди водночас, ці потяги беззахисні, як антилопи та грізні, наче стадо неврівноважених фанатів американського регбі разом узятих. Це вічна дилема – як проблема поширення серед українських підлітків легкого алкоголю та важких наркотиків.
– Хммм.... А я бачу їх нерухомими, лише голосними. Вони волають дужче за перелякане дитя і зовсім не бажають кудись поспішати. Їхні паралітичні спроби знайти нові кордони можуть лише розсмішити, відчути себе цілющою травою у горлі Ідзанакі
– Кожен бачить їх по-різному, Ребеко, та проте мені вони нагадують завжди ще й юнака, що закохався до безтями в сонце та й відтоді відупускати своє кохання не збиравсь, перетворюючись на Техаські зорі наспівував усім нам казки, коли ми ще були зовсім малі. Його кохання схоже на моє. Вічне й до нестями шалене, проте персона жалісливого відлуння тиха і таємна.
– Ваші слова схожі на цей вечір і я могла б слухати їх вічно, але вже запізнююсь на потяг…
– Щасливої подорожі міс. Думаю білет не в Кобе чи Кіото чи може в Осаку?
– Він до майбутнього, пане. Зустрінемся там наступної осені!
– Прощавайте...
ID:
296399
Рубрика: Поезія, Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження: 27.11.2011 23:37:53
© дата внесення змiн: 14.12.2011 20:37:28
автор: ImmortalPsycho
Вкажіть причину вашої скарги
|
