У японців є , як звісно, “Чайна церемонія”
Там розписано усе, - там повна гармонія,
Які чашки, чайники, кісточки, салфетки,
Що за чим повинно йти, все згідно абетки.
Усі рухи розписані до автоматизму ...
А якщо це пропустити через нашу призму ?
Яку церемонію щодня ми провадим з вами,
Яка гідна описатись ретельно словами.
Послідовність щоб була, були рамки часу,
Щоби в світовій культурі мала певну “масу”.
Процедура є одна, - різне виконання
У робітного і без , у час прокидання.
Перше виконання
У сім ноль-ноль ліве око привідкрий повільно,
Потім праве і обидва зафіксуй стабільно.
На 15 градусів голова йде вправо
Потім ноги на підлогу і шукаєш жваво
Спершу тапочки, шкарпетки, штани і сорочки
Ремні , сведри, шнурівки , - ще якісь “примочки “.
Швидко в ванну , - бриття, зуби,
Хто в спідниці - красить губи.
Присядь в кухні на хвилину,
Ковтни кави, ні – то слину
Ще секунда - вже на двОрі
Тебе ждуть завод й в канторі.
Друге виконання
У сім ноль-ноль праве око привідкрий повільно
Потім ліве і обидва закривай надійно.
На 45 градусів голова йде вправо,
А так вліво й за годину підводишся мляво.
Спершу кухня, холодильник, чай, кава , канапки
Потім думка в дев’ять ноль-ноль : “ Ну де ж взяти “бабки “ ?
О десятій макіяж , бриття, марафет
Думок різних в голові осінній букет.
В одинадцять прогулянка, так – аби куди
Спершу вправо, потім вліво, так –сюди,туди.
Ще пару годин й додому, -
Завтра по кругу другОму.
От такі в нас “церемонії “ проходять щоднини,
Що розписані , за звичай, майже до хвилини.
19.10.2011 р.
а тепер відносно чаювання... вони аж 2 роки навчаються цьому ремеслу у закладах 
