Бруд бездомної собаки,
Залишився на столі.
Все пішло оп*ять до сраки,
Знов похвала глупоті!
Ми залишились єдині,
В темній ночі напролом.
Нам, мабуть, дадуть по дині,
І заїдуть у чоло.
Нас, бля, менше, та нічого,
Ми немов скажені пси!
План писали на папері,
Щоб горіти у вогні!
В нас нема ні краплі уму.
Це ж піздато! – скажеш ти.
Нам то похер, ми все знаєм,
Кожному дамо ціну.
От такі то справи, хлопци.
Айл бі бек! – сказав потсан.
Всі ми трохи є релікти.
Трохи виродки усі.
