Мені болить коли тобі погано,
Я відчуваю подих твій за сотню метрів
Для мене лише друг ти, не кохана
А як хотілося б мені межу цю стерти
Й не відпустити твої руки такі теплі,
І погляд твій ловить в своїх очах…
Без тебе дні мої стають не стерпні,
І я не стерпний в цих же днях…
Ти подаруй мені хоча б надію…
Одну іскру, між тисячі вогнів!!!
Не переймайся, якщо що, я сам зумію
Бути, серед спалених мостів…