Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Віктор Нагорний: Розпечене лезо - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ Софія Соловей, 06.04.2011 - 17:07
Вікторе, мені цей вірш нагадує от що:Если сможешь, приснись мне пожалуйста, И прийди на мгновение в сон, Не целуй, не ласкайся, не жалуйся, Что судьба бьет со всех сторон. Посиди у меня в изголовии, Помолчи… Не смотри с высока. Я все ставлю и ставлю условия, А ведь ты не приходишь пока. (І. Філіпенко) Як завжди, вірш прекрасний. З повагою до Вас Борода, 25.02.2011 - 02:52
Цінуймо кохання і вчімся прощати -велів сам Творець, коли вчив нас кохати! Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Звичайно, даремно! Звичайно. зухвало!Нажаль, розумієм - коли все пропало... golod00x, 24.02.2011 - 23:39
Ага, Витя, расставаться больно. Даже если почти всё ушло. Это же - часть жизни, и не худшая.
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Да, Женечка! Это главная часть жизни...
мышь, 24.02.2011 - 23:37
та сплинуть за часом образливі фразиі ти пригадаєш, як ви були разом тепло, що плескалося ніжно в долонях а потім пронизливо грюкало в скронах розпечене лезо? багато є вміння!!! кохання зосталось...немає терпіння? я знаю кохання не можна обрати- воно обирає тебе мимоволі і сили нема опиратися долі Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І сили нема, і бажанняня маєУ тих хто кохав, ні - ще й досі кохає! Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
А ще розділяє дрібними шматкамиСерця, що недавно ділилися снами... Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую, світлина до теми...
Зорянка, 24.02.2011 - 17:01
Пречудовий вірш... До болі знайомі відчуття... Гарно та сумно одночасно... Так буває, коли раціональні думки живуть окремо від поклику серця...
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Дякую! Серце - досконаліше розуму.
Валентина Ланевич, 24.02.2011 - 16:51
Серце щемить, розколене на двоє, а розум твердить, що стомився у двобої.
Віктор Нагорний відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
І душі холонуть, від того двобою...А хто в тому винен? Напевно обоє... |
|
|