день обіцяв бути файним. з самого ранку гарний настрій, запаковані подарунки, куплені бенгальські вогники та розіслані привітання рідним та друзям. вже опівдень за філіжанкою кави були підведені підсумки старого року: було забуте та пробачене все негідне, та закарбоване в душах та серцях все гарне, радісне та вдале. магазини повсюду тішили око "знижками" що так навіювало настрій свята, а також вуличні відгуки "з наступаючим новим роком!". все було сплановано заздалегідь: і святковий стіл(який, до речі, я мала готувати сама без допомоги) і привітання, і роздача подарунків.
всім була помітна ця метушня, що відбувалася в центрі провінційного містечка. хоч і дитинство вже й покинуло нас, та все одно ми відчуали як в повітрі витає аромат Нового Року. тривоги навіть і не було. все ішло заплановано та без збоїв.
цілий вечір проведений на кухні дав мені багато повчальних уроків: це все таки не легко бути господинею, повчальна практика на майбутнє, і що не потрібно все таки експерементувати з традиційними стравами. та що б там не було-я справилася навідмінно!
хвилини все швидше та непомітно збігали. здавалося що я не встигаю накрити святковий стіл, та навпаки я це зробила раніше ніж повинна була.
скільки чудових, кумедних та різноманітних телепередач можна було побачити по TV, але тематика в них була одна і та ж- Новий Рік. привітання здавалося б щирі від президента, також від псевдо друзів з соціальних мереж, та все одно це було приємно.
посмакувавши різноманітними стравами, випивши класичне "Советское Шампанское" тримаючи за руку кохану людину, можна було з гордістю заявити, що Новий Рік я зустріла вдало.
далі ми вирушили в сквер, де на нас вже чекала невеличка компанія, волівша нас з нетерпінням побачити ще в цьому новому році. чи то реальна дружба чи то "показуха" не було зрозуміло.за весь вечір ми змінили зо три компанії, які нас з радістю приймали.
далі, сиділи в Інтеренеті, напевно вже не було чим зайнятись, хоча телефони так і розривалися від дзвінків друзів з питаннями "ДЕ ВИ ПОДІЛИСЯ???" та з відповідями "яка різниця, ми ж живі!"...
я навіть і не знаю що чекає на мене далі, бо зараз лише п"ята ночі чи вже ранку...вперше я легально так до пізна гуляю...
я сміливо заявляю: НОВИЙ РІК Я ВІДСВЯТКУВАЛА КАЗКОВО В КОЛІ ДРУЗІВ ТА КОХАНОЇ ЛЮДИНИ!!!" а що ще ж потрібно??)))