Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Лана Сянська: ВОНА - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ golod00x, 09.12.2010 - 23:07
Лане СянскойСнежинка тает на твоей реснице. Миг – скатится прозрачною слезой И, я клянусь январскою грозой – Слеза мне эта долго будет сниться. Я встал на снег, расхристанный, босой. Пускай в тумане руки, груди, лица – Ты погоди, не принимай, больница! Я исцелюсь глазами-бирюзой. Мы лета ждём как ангельской трубы, Мы зиму любим только лишь за святки. Мы теплокровны, мерзляки, слабы. Да, мы слабы. Да, с нас и взятки гладки. Мы Светлый Ник сподобились забыть. …Лизну я снег. Он холодит. Он сладкий. 9.12.10 Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Спасибо, Женя. Искренне, Лана.
Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Бери, бери, люба!!! Натхнення тобі. Гарні в тебе вірші, близькі. Заходь, чекатиму.
Лана Сянська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
За квіти дякую і за оцінки. Може ? З повагою, Лана. |
|
|