Хмари крутило, з неба дощило...
Спостерігала людей з-за вікна.
Бідні маленькі, комахи сіренькі
бігли додому захиститись від зла.
На них споглядала, і думка припала,
що всі ми комахи на грішній Землі.
Людина не може протидіять Природі,
Коли Бог накаже, все марно тоді...
Лиш Дух наш безсмертний, Душою що зветься.
І треба про нього подбати всерйоз!..
Коли заманеться (терпець всім урветься),
То Дух лиш лишиться. Чи ще щось? Вопрос...
Все в руках Божих. В багатьох подіях Бог дає те, на що ми заслужили. Хоча по Своїй безмірній любові Він багато довготерпить нам і прощає. Межа між Божим довготерпінням і покаранням відома Богу.
inna-spring відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00