"Мавки руки не гріють… Під вогнищем – мерзнуть ліси…"
Мавки руки не гріють… Під вогнищем – мерзнуть ліси…
Кровотеча надій призупинена злим ворожінням…
Я піду зі смерканням. Зостатись мене не проси
(як відновлену пристрастю втомлену тишу осінню)…
Я дійду до води. Уповільню химерні стежки…
Костровим сновидінням злечу до найвищої вежі…
Не торкнувся б востаннє моєї (чужої) руки -
Не було б і цієї безжально-п'янкої пожежі…
Не уріс би в печаль, перетнувши останню межу…
Не залишив грозу, усамітнивши блискавки (вдома)…
Про твою таємницю й про ліс твій я не розкажу...
Мені навіть нічого напевно самій невідомо…
Звідки витоки гроз. Звідки полум’я видихів-втеч…
Хто залишив у спадок безцінне уміння чекати…
Попри згарища тіней. І чорним річкам всупереч.
Повернуся колись. Та чи буде, до кого вертатись?
Ой, не знаю, не знаю... Чи вірно визначено рубрику? Звичайно, кохання... Але, мені видається, це, скоріше, замовляння (язичницька молитва, мантра - як завгодно). І справа тут не тільки й не стільки у міфічних істотах. Дух.
Юлія Радченко відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Рубрика. Тематика. Жанрова приналежність... Ой, як нудно... Зізнаюся: щодо визначення рубрик "практикую" формальний підхід. А Вам щиро вдячна за вдумливе прочитання та висловлені враження!