Не встигнеш зупинити Вічність,
Набридне естетичний місяць,
Увігнутий морозива ріжок,
Зламати б цей закручений замок,
Почути його моря шепіт,
Цей гул невидимих трембіт…
…Достатньо тихо…
Безглузде сірникове лихо,
Очима відчайдушно запалив,
Я ж MS Word уже закрив…
Ці пересолені котлети,
Псевдо кохання в Інтернеті,
Недійсні вересневі проїзні,
Революційне «ТАК»,
Що значить «ні»…
Трава – солодка хмара жарту,
Мобільний, як умова старту,
І штучний змодельований стоп-кран,
Ти – не водій,
А колія – не автобан…
Без шкоди нищиш документи,
Невже чекав аплодисментів,
Перетворивши Своє «Я» в сміття?!
Для вулиць і перонів це - стаття…
Від гніву розливаються пігменти,
Прикрась себе як вивіска на стенді!
Не кайся в трубку телефону,
Очікуючи дива від жетону,
Хіба «Житомирська» - Альпи-Гаваї,
Для хробаків з метро-трамваїв?!
Терзаючи Вернад макулатуру,
Ти катував урбанкультуру,
Поруйнував старий фундамент,
Як скацапілий Лесів Гамлет…
Змінив «Джілет Слалом» на «Шик»,
Хоч бути підлітком і звик…
Лишилась Ліза й пляшка коньяку,
Оформимо твій статус нашвидку…
Забудь про тимчасові зради -
Симптоми застарілих Сталінградів,
Скінчи роман із місяцем відразу…
Навіщо з ночі в ніч збирати пазл…
