Щось зупиняє.. щось не дає.. тебе… не хочеться вірити в це.. щось віддаляє.. чи наближає занадто повільно тебе.. мене .. щось осідає глибоко на дні.. усі дні.. усі сонячні дні.. і навіть тоді, коли душі.. коли радість коли печаль.. перед очима вуаль.. нехай би вона стала чарівним килимом Аладдіна..Піднесла б мене.. понесла б мене.. піднесла тебе… понесла б тебе..де повітря свіжіше.. де миліше тепліше, часами холодніше..часами несамовито холодно навколо щоби пробудити теплоту всередині.. добріше, щиріше і спокійніше.. всім веселіше.. почуття глибше.. віра сильніше.. дихання новіше.. небо світліше.. а щастя… воно ще більш п’янке. Навіть, якщо біль щипне, обнімеш мене.. зігрієш мене.. не підеш як тоді, you gonna stay forever..
3 вересня 2010 00:38
