Ти вільний, козаче!
Тополя шепоче...
Гілки нахиляє,
Сказати щось хоче
Нагнувся ледь чую,
Що радить тополя
Але не сказала,
Навіщо та воля...
Я волю отримав
і в мить розгубився
Немов немовля
Я на неї дивився.
Дивився на неї,
Тополя на мене...
Уважно дививсь,
Яке листя зелене.
Розглядував кору,
Тонесенький стовбур
Який же нікчема,
Який же я бовдур!
Та я ж не помітив,
Як доля змінилась!
Вона биту нічку
До мене хилилась.
Молила відкрити
Кватирку, чи двері,
А я співав пісню,
Про дівчину Мері...
Та так захопився
Я піснею тею...,
Що знов розійшовся,
З долею своєю.
