Не хочу,
Не хочу,
Не хочу
Кохати!
Даремно,
Даремно
Літа всі
Ховати!
Пізнати,
Пізнати
На смак
Дикий біль
І серце
Сховати
В долоні
Чужій.
Не буде,
Не буде,
Не буде
Тих днів,
Коли був
Зі мною,
Коли так
Хотів
Зігріти, сховати від всіх навкруги,
Щоб сонце у серці зтопило сніги.
Твоїм ароматом щоб пахло волосся,
І очі блакитні, як квіти в колоссі.
Настане,
Настане,
Настане
Той день,
Коли вже
Не буду
Співати
Пісень,
Коли кров
Замерзне,
Закриються
Очі,
Не литиму
Більше
Я сльози
Дівочі.
І щось
Тихо-тихо
Защемить
У грудях,
Не буду
Я більше
Сміятись
На людях...
Не зможу терпіти без тебе ці муки,
Сніжинкою з неба впаду в твої руки.
01.03.2010.
Верлібр характеризує відсутність рими, стало визначеного розміру; а кількість складів, як і строф, довільна. Особливість - глибока навантажена пауза у кінці рядка.
Юлія Солнцева відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Ну що ж...дякую, що розповіли мені означення Буду тепер мудрувати з назвою
наверно ему стоит тебе поверить и вернуться, чтобы попробовать с новой страницы. пусть уже не с чистой, но с новой. если он этого не сделает или ты этого не захочешь - будет неумно.
Юлія Солнцева відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Буду тепер мудрувати з назвою
