Сайт поезії, вірші, поздоровлення у віршах :: Анна Помаранська: ніколи… - ВІРШ |
UA | FR | RU Рожевий сайт сучасної поезії |
|
Додавати коментарі можуть тільки зареєстровані користувачі..
КОМЕНТАРІ viter07, 15.07.2010 - 23:07
Дилема: ні пробачить, ні забути!З одного боку - у пластмасі жить не хочу я і прагну повернутись, щоб без ілюзій жити - не тужить. А з іншого - на лавці біля школи ридає серце, рветься із грудей! Без тебе я не зможу вже ніколи, та як прожить без віри до людей?! Анна Помаранська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
Та ця любов така даремна штука,Хотілось би тримати його руки, а все ж я розумію,що не треба.. Бо з ним не досягну я зовсім неба.... Тарас Слобода, 03.07.2010 - 16:53
радий, що ви зрозуміли суть істини, я поки що ніяк не можу до цього дойти
Анна Помаранська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
заходьте,коли захочеться)
Анна Помаранська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
часом сварки вводять нас в стан "істерики"...в ті моменти нам здається,що ми готові ненавидіти всіх і все...але це минає...потім приходить істина...
Тарас Слобода, 03.07.2010 - 16:24
Ви би сильно здивувалися, як би дізналися, скільки і що людина може пробачити, якщо посправжньому кохає
Анна Помаранська відповів на коментар $previous_title_comm, 01.01.1970 - 03:00
те що людина може пробачити все,коли кохає,я знаю...це ж образ,а не я)Тимбільше образ просто хоче внушити собі,що ніколи не пробачить... |
|
|