«ЖАННІ д’АРК»
Я не знаю чи буду, о Жанно!
Так бажáний тобі у той день,
Коли станеш ти першою дамою
За фасадами злóтих дверей.
Я вагаюсь, чи мóє кохання,
Як сьогодні, потрібне будé
Серцю твóму, коли вкриє слава
Переможницю всіх королев.
Прагну я, щоб душа бунтівлива
Знала твердо, що мóє теплó
́́Обігріє її, коли крига
Ледом стя́гне підбите крило.
Щоб ти знала – як станеш в Парижі
Королевою навіть страждань,
Будеш ти мені лю́ба, як нині,
Я підy на твій хрест катувань.
Павло Гай-Нижник15 серпня 1990 р.Гай-Нижник П. Згадуй мене... Лірика кохання. - К., 2006. - С.25.