Шукали щастя - щастя не знайшли,
хотіли бути поруч неба,
Проте невірними слідами йшли.
нам тільки слова було треба.
Шукали посмішки весни, але
навіщо і для кого ми старались?
Ми радості у світі не знайшли, зате
збагнули - почуттями грались.
Слова, здавались, лиш вода,
а може це було сердець зізнання?
Чи було недаремним почуття?
Чи було щирим й відданим кохання?
Не бачу правди я в твоїх очах,
не бачу легкості і розуміння.
невже усе, що було - просто так?
Хіба все гра, акторські вміння?
Все зводиться, неначе, в лабіринт,
з якого зовсім виходу немає.
Ти робиш рани, навіть бинт
вже не врятує, серце крає...
Шукали щастя - щастя не знайшли,
хотіли бути поруч неба.
Проте невірними слідами йшли.
нам тільки слова було треба.