В долонях твоїх ніжно-теплих
Сховались вчорашні пісні.
Мені так зробилося терпко
Від того, що ми не одні.
Що очі небес заглядають
У душі розтрачених днів...
Дороги до раю немає
В тунелях намріяних снів.
Нехай ми з тобою далеко
І стерлись відбитки слідів,
Та робиться сторожко-легко
Від милого дотику слів.
Дороги у рай не збудуєш
З уламків чужих сподівань.
Тож хай небеса не ревнують
До сили тривожних бажань.