В Парижі, Варшаві чи в тихому Бонні,
Чи тут, на Янталці, де грає шумок,
Полинули пахощі теплі і сонні –
Це квітне бузок, неповторний бузок.
Уся Україна постала букетом.
І ризький бузок рожевіє в ночі,
І перський розкішним пашить фіолетом, -
Повсюди бузковеє свято звучить.
Когось зачаровує сакура ніжна,
Комусь, наче пісня, - черемхи розмай.
Для мене ж весна наступає неспішно,
Коли вже бузковий співа водограй.
У нетрях дитинство згубилось духмяних -
Шукали п’ятірки і грались в хатки.
Ламали бузок парубки для коханих,
Коли накотилися весни п’янкі.
Бузок ми удвох з чоловіком садили,
Квітник для дітей – наша казка-весна.
У мами ж і досі ще квітне той білий,
Той білий бузок, що любила вона.
Пливе аромат аж у серце бузковий,
І віриться, що огортає весь світ
Цей запах весняний, ліловий, святковий,
Що лине у даль, наче теплий привіт.