Місяць, ти його чекаєш
День від ночі відділя
Зорі, правди ти шукаєш
Серце кинеш в небуття
Сонце темряву сховає
І теплом зігріє день
Тільки смуток не зникає
Ти блукаєш день у день
Ти питаєш правди в долі
Ти шукаєш в серці біль
Де знайти соєї волі
Як загоїти той біль?
Розлучили вас дороги
Вітри в полі не зійшлись
Завели в пустелю ноги
Ваші долі розійшлись
Не чекай, його не буде
Тільки губиш ти себе
Лиш знайдеш його на небі
Не картай себе за це.
Місяць вийшов проміж зорі
День від ночі відділя
Та від горя сльози гіркі
Серце кинуть в небуття...
