Просто потрібна, просто мені,
Просто все стало непросто.
Вітер гойдає тіні на склі,
Дощ розмиває старі перехрестя.
Просто мовчання, просто слова,
Просто між ними — безодня і прірва.
Час розкриває суть всього зла,
Без тебе душа ледь не скотилась у вирву.
Просто зима заплуталась в снах,
Просто весна не спішить за поріг.
Світ розчинився у сотні словах,
Ти ж як відлуння у серці доріг.
Ти немов правда у тисячі слів,
Що проростає крізь тишу і вічність.
Ти мов світло у темряві днів,
Яку покохаєш раз — і навічно....
Просто ти так потрібна мені....
Та, з ким спогади вічні.
Просто не просто зустріти в житті,
Душу, з усіх найріднішу...
