Я тут спустошена розтоптана й розбита
І біль пекучий обвиває горло тісно
А душа моя одіта в рвану свиту
Бродить вулицями проклятого міста
Я тут безправна і бездомна я безкрила
З серцем тріснутим і вирваним з грудей
На землі я діток своїх розгубила
І від сліз не бачу сонця і людей
Я тут поранена і зболена я зломана
Тихо гасну нічним вогником в вікні
Хто б подумав що в житті мені вготовано
Пригубити терпку чашу чужини
Селецька Галина
