Золотаве зерно молоде у жупа́ні
І чорнява коса розляглась на плечах.
У рядочках стоїть величаво, мов пані
І чужий вітерець заблукав у листках.
Молода кукурудза, липневий дарунок,
Присмак сонця зберіг у смачним качані.
Із каструлі гарячий, мов перший цілунок,
Сіль, приправи і масло стоять на столі.
Смак чудово-знайомий розбурхує пам’ять,
Запах моря зненацька здається відчув.
Там торгують на березі нею і хвалять,
Навіть ча́йок пронизливі крики почув.
Розхватали качанчики діти, дорослі,
Вже й каструля пуста одиноко стоїть.
Завтра зваримо ще, прийдуть родичі в гості,
Урожай слава Богу! Буде чим пригостить.
9.07.24р. Олександр Степан.
