Мою тінь поклади між цупких сторінок
Хай засохне, як квітка, від болю
Ти забудеш про неї, а їй довго ще
Тихо тліти й горіти тобою...
І мовчати і дихати ледве живой
І у спогадах згадувать дні
Коли ми і згорали й народжувались
У святому , як сонце, вогні...
Моя тінь тихо згасне між тих сторінок
Позабута людьми і богами
Й ти забудеш, що ніжно шукав у мені
Що і так уже сталось між нами
Не шукай же душі, бо вона у тобі
І у снах у твоїх заблукала
Все з собой заберу, що в тобі я знайшла
Що несла й від усіх заховала...
І не клич і не плач, як згадаєш, відкрий
Книгу, де між сторінок сховалась
Моя тінь ледь жива, і чекала слова
За якими б душа поверталась...
