* * *
Про хід війни сухі йдуть рапорти,
про успіхи і втрати на фронтах.
І серце крається від звітів тих,
й проймає душу невимовний жах.
* * *
Скільки ж вас сьогодні діточок,
діточок-сиріточок!?
Ця війна жорстока і проклята
відібрала маму й тата.
* * *
Рвуть душу діток голосіння,
батьківську кровну будять злість.
Не буде ворогу спасіння,
на цій сплюндрованій землі.
* * *
Тоді закінчиться геєна,
як нададуть новітню зброю,
і оборонців всіх озброять
чортяк ганяти навіжених.