Ти пам'ятаєш тишу,
що в бабиному домі
Тебе іще малого
сколише в подушках
І зранку гучно лине
мелодією " Промінь",
Нічний збудивши спокій
В побілених кутах.
Хріплячий голос скаже:
"Ще тільки шоста ранку..."
Я далі сплю в перині,
скрутившись колобком,
І чую, як бабуся
в скляну пузату банку
Вже ціде теплим дзвоном
солодке молоко.
Хатина позіхає
відкритими дверима,
Зриваючи з багетів
мережево гардин
І пелюстки з жерделі,
неначе хуртовина,
Кружляє над струмками
Порепаних стежин.
Подвір'я все співає,
в садку - пташиний гомін,
На призьбі кошенятко
вмивається руде.
А десь в сараї темнім,
на стоптаній соломі,
У білім пір'ї курка
яєчко покладе.
